Тема: Історія святкування дня святого Миколая.

Мета виховної години на День святого Миколая:

Поглибити знання дітей про зимові свята нашої місцевості.

Розвивати образне мислення.

Прищеплювати любов і повагу до нашого народу, його традицій та обрядів.

Розширити кругозір дітей, збагатити знаннями про святого Миколая.

Розвивати пам’ять, увагу, творче мислення.

Розкрити поняття любові до ближнього, добродійства.

Відтворити обряди проведення свята Миколая, показати їх красу, виховувати бажання впроваджувати і оберігати народні звичаї, розвивати усне мовлення, викликати у дітей бажання робити добро, виховувати почуття любові до традицій рідного краю.

Матеріал до заняття

Ікони із зображенням Святого Миколая, калита, легенди, вірші, дерево доброти, прислів’я та приказки, прикмети, кулінарний рецепт «Миколайчики».

Хід та план виховного уроку

Організація класу до уроку

Діти, сьогодні в нас виховна година буде цікава і весела. Приготуйтесь, будь ласка, уважно слухати і, при потребі, допомагати мені.

Вступна бесіда

— Які ви знаєте пори року?

— Яка зараз пора року?

— Які зимові свята ви знаєте?

(Новий рік, Різдво Христове, День Збройних Сил України (6 грудня), День Святого Валентина, Стрітення, Сави, Варвари, Миколи, Андрія тощо).

Кожне свято по-своєму цікаве та веселе. Взимку нема роботи на полі, на городі. Отже, і посвяткувати та пожартувати можна довгими зимовими вечорами.

Оголошення теми і мети виховної години

Про кожне свято можна говорити багато цікавого. Але сьогодні ми зупинимось лише на двох із них: це день Святого Миколая та Андрія. Кожен з цих свят ми відзначаємо у грудні.

Евристична бесіда

— Якого числа ми відзначаємо день Святого Миколая? (19 грудня)

— Що ви знаєте про це свято?

— Чому його чекають діти?

— Кому з вас Святий Миколай залишав подарунки під подушкою?

Доповнення вчителя

19 грудня в сиву давнину український народ відзначав день Святого Миколая. Цей день був особливо урочистим. Вважалося, що цей святий є захисником усіх бідних і знедолених. Та найбільше його вшановували діти, для яких він був почесним охоронцем.

В Україні, особливо в західних областях, до цього дня було прийнято добре готувались. Ввечері Миколай заходив до оселі з подарунками. Якщо діти спали, Миколай клав подарунки їм під подушку.

Вручаючи кожному окремо гостинець, Святий Миколай згадував усе те добре, що зробила дитина протягом року, і соромив за нечемні вчинки, ще й клав різочки для неслухняних дітей. Відтак діти свято вірили в існування цього доброго захисника і намагалися не гнівити Святого Миколая, який знає про все.

Крім того, в школах влаштували цікаві вистави, де головною дійовою особою був Святий Миколай.

Нерідко у нього були янгольські крила. Він мав довгу бороду, а в руках тримав соснову гілочку, обвішану цукерками. Вручаючи гостині, святий нагадував малечі про все добре і погане, зроблене нею за рік.

     Малько А. Читання легенди «Дитинство Святого Миколая»

Дуже давно жив у місті Мирах, у Малій Азії хлопець Миколай. Нічого не бракувало малому Миколі: ні гарної одежі, ні смачної їжі. Але не мав він ні тата, ні мами. Хлопчик ріс під опікою (під наглядом чужих людей). Та коли він виходив із свого гарного будинку і бачив, як убого живуть сусідські діти, серце його завмирало.

Був у Миколи старий учитель, який учив його молитися, читати і писати. Одного разу читав він разом з учителем Святе Письмо, а було там написано: «Коли ти робиш добро іншому, то нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця…»

— Учителю, поясни мені, як це розуміти? — запитав у задумі.

— А так, сину: коли робиш добро іншому, не треба про це нікому розповідати. Краще не хвалитись своїми добрими вчинками, — відповів учитель.

Це було пізньої осені. Микола вже знав, що багато діток в його околиці сидять голодні в неопалюваних хатах. Дуже бідує родина старого Олександра. «Не можу я спокійно спати, коли інші діти голодні» — подумав.

Устав і пішов до комори тихенько, щоб ніхто не чув і не бачив, набрав повну торбу різних харчів ще й кілька товстих полін (дров) захопив. У своїй скрині відшукав взуття.

Сказав своїй няні, що йде спати, взяв торбу і пішов до хати старого Олександра. Кинув торбу на порозі і швиденько побіг назад.

А вранці старий Олександр знайшов торбу і не міг натішитися подарунками. Але не міг здогадатися, кому дякувати.

Отак розпочалося таємне обдарування бідних. Люди молили Бога за невідомого, що допомагає їм, та не могли здогадатися, що то був Миколай. Але слуги помітили, що зникають речі. І одного разу вистежили Миколу. Вони запитали хлопчика, навіщо він це робить. Він відповів, що не може спати, коли бачить голодних дітей.

А коли Миколай виріс, то став священиком і все своє добро роздав бідним. Скрізь чинив тільки добро. За це Бог дав йому силу творити ще більше добра.

Коли він помер, то церква зарахувала його до святих. А тепер діти моляться до Святого Миколая, щоб він допоміг їм бути добрими і щоб нагороджував їх за добрі вчинки. Вони чекають ночі з 18 на 19 грудня, щоб почути срібні дзвіночки на санчатах, якими їде до них святий Миколай. Кажуть, що тоді радіє місяць на небі, посміхається, бо він знає, що в цю ніч усі радітимуть. І ті, хто робить подарунки, і ті, для кого вони призначені. Бо найбільше щастя в житті — це творити добро.

Перехрестюк Н.

Дев'ятнадцятого грудня - день святого Миколая. Св. Миколай також відомий під іменами: Міколай, Міклаш, Йолупукі, Сейнт Ніколаус, Сантаклос, Фадер Крісмас, Пер Ноель, Сінтер Клаас.

Це найбажаніший день у році для дітлахів. Напередодні свята діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно і моляться до нього, просячи передусім здоров’я собі та батькам. У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні діточки обов'язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – прутик. Ця різочка є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися.

А в ніч на 19 грудня до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки.

В сучасні часи з’явилась добра традиція – саме у день святого Миколая опікуватись сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки. 

Єфіменко Н.

Народні традиції на Миколая

Колись господарі у цей день варили пиво, скликали гостей, гуляли, веселилися. А по обіді запрягали найкращі коні в "козирки" і з піснями та веселими вигуками їздили навколо села - "бо треба ж знати, чи слизький сніг цього року випав!"

На Харківщині існував звичай святкувати триденні Миколині святки, на які варили кутю і узвар, щоб у наступному році забезпечити врожай на жито й плоди.

На Поділлі хто першим прийде зранку до хати, той буде першим "полазником". "Полазами" вважаються чотири дні в році: Введення, Миколая, Анни і Різдво або Новий рік - четвертий і останній "полаз". В ці дні також першим перейти подвір'я має господар, не хто інший. Кожен господар встає в цей день раніше, ніж звичайно, і йде дати худобі їсти. Прийшовши до хліва, поздоровляє німину словами: "Дай, Боже, добрий день, щобись худібонька здорова була та й я з тобою ще й зі своєю жоною!"

На Київщині хазяїн, прийшовши цього дня із церкви, брав миску зі свяченою водою, паляницю з грудочкою солі, квача з різного зілля, ішов кропити господу, худобу та збіжжя, примовляючи: «Святий Миколай, помилуй та сохрани нас від усякого лиха!».

Малько А.

Св. Миколай опікується воїнами, водіями і мандрівниками, допомагає бідним у скруті, вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців та лучників.

В народних переказах святий Миколай боронить людей перед стихійним лихом, а найбільше на воді. Всі одеські рибалки в своїх куренях мали образ святого Миколая. Вихоячи в море на промисел, рибалки завжди брали з собою образ святого чудотворця. 

Народні прикмети: 

• Який день на Миколу зимового, такий і на Миколу літнього.
• У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи.
• Як впаде великий іній - на гарний врожай хліба.
• Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.
• Морозяний день - на уроду хліба й городини.
• З цього дня підходять другі морози - Миколині: "На Студеного Миколу снігу навалить гору".
• Якщо в день Миколая замітає слід, дорозі не стояти від Миколи до Різдва (7 січня).
• "Скільки дає день Миколая снігу, стільки буде трави на Миколу теплого"

Вчитель

Де подорожував сам чудотворець

В оповіді про святителя Миколая говориться, що він відвідав Єрусалим, а також побував у всіх святих куточках планети, поклоняючись і промовляючи молитви. В кінці свого шляху, прийшовши в старовинне місто, святий подякував Богові. Є легенда, що Божий угодник побажав колись вночі вимовити молитву в соборі, коли обходив святі куточки Палестини, підійшов близько до закритих дверей, а вони самі відчинилися, щоб Обранець Господа зміг увійти в собор. По поверненні в Лікію, Миколай бажав покинути світ, пішовши на небеса, але Всевишній повідомив про інший кінець, який його чекав: "Миколай, не тут та нива, на якій ти повинен принести плід, який я очікую від тебе. Іди звідси і йди в світ, до народу, щоб прославилося в тобі моє ім'я!". Святий прислухався до слів. Помер св. Микола набагато пізніше і залишив після себе прекрасні спогади і велику вдячність всіх тих, кому він допоміг.

Читання віршів дітьми

Перехрестюк Н.

Як сніг упаде, білий сніг,
І все довкола вкриє,
Мороз потисне й на шибках
Квіти зими засіє:

У теплій хаті жебонять
Про що-то діти тихо,
Гладять віконцем в небеса,
А в личку знать утіху.

Бо звідтіль в ясну ніч оцю
Зійде Святий Микола,
Дарунків пишних принесе
З небесного престолу.

Єфіменко Н.

Миколаїв дарунок

Довго в ніч я ждав на Миколая,
Слухав, чи санки вже не риплять,
Чи не тупає весела зграя
Білих, мов сніжинки, ангелят.

Ждав я довго, ждав і не діждався,
І не знаю сам, коли заснув,
Аж до ранку спав, не прокидався,
Хоч, здається, кожний шелест чув.

Аж оце уранці прокидаюсь
І очам не вірю я своїм…
О, спасибі, добрий Миколаю,
Що з дарунком Ти прийшов в наш дім!

На санчатах видно Ти приїхав,
Оленів залишивши у раю,
А в ракеті безшелесно, тихо
У кімнату прилетів мою.

І в дарунок ти поклав на ліжку
Не багато нам березових різок,
А барвисту українську книжку,
Повну найчудовіших казок.