«Моя Батьківщина-рідна Україна»

ВИХОДЯТЬ ВЕДУЧА З КОРОВАЄМ ТА 2 ДІТЕЙ

Ведуча: Добрий день вам, люди добрі,

Раді з святом вас вітати!

І від серця щирого

Щастя та добра бажати.

І на знак поваги хліб візьміть із сіллю,

Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі!

Дівчинка: Є з усіх одна країна

Наймиліша нам усім.

То – прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

Хлопчик: На свято вас просимо

Гуртом й поодинці,

На свято веселе,

Бо ми – українці!

ВХІД ДІТЕЙ «Запорізький марш»

Дитина. Гляньте, як гостей багато!
Прийшли вони на наше свято!
Радо нас усіх вітають
І оплесками зустрічають!

Дитина. Вітають усіх українські малята!
Ми всі готувалися довго до свята:
Вивчали таночки, веселі пісні,
Для вас готували виступи свої.

1 дит.: Хоч маленькі ми ще діти,

Мов весняні дрібні квіти,

Величаємо в цю днину

Нашу матір – Україну!

2 дит.: Кохаю край наш дорогий,

Що зветься Україна.

Вітчизні хочу я своїй

Зрости достойним сином.

Ведуча: Слова палкі, мелодія врочиста …

Державний гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста –

Це клич один з мільйонів голосів.

ЗВУЧИТЬ ГІМН УКРАЇНИ

Ведуча: Дитино, глянь навкруг, яка твоя земля:

Красива, дивовижна і єдина.

Усе тут дороге: ліс, гори і поля,

Бо це Вітчизна наша – Україна!

1 дит.: Рідна моя Україно!

Земле люба і єдина,

Тут Тарасові стежки,

Солов’їнії пісні.

2 дит.: Тут калина і верба,

Тут і радість, і журба,

Ніжне материнське слово

І така чудова мова.

3дит.: Ніби птаха легкокрила,

Волелюбна і щаслива,

Краю ніжній і святий,

Я люблю тебе, ти – мій!

4 дит.: Україно величава!

Ти для нас – єдиний дім.

Тобі – 23, ти – держава,

Розквітай на радість всім!

ПІСНЯ «НА НАШІЙ УКРАЇНІ» (Н.Май)

1 дит.: Моя Батьківщина – це вишеньки цвіт,

І верби над ставом, й калина.

Моя Батьківщина – це мрії політ,

Це рідна моя Україна!

2 дит.: Моя Батьківщина – це наша сім'я,

Затишний куточок і хата.

Це мама, татусь, бабця, дід мій і я,

Всі рідні і друзів багато.

3 дит.: Моя Батьківщина – це злагода й мир,

Та небо бездонне й чудове.

Це пісня чарівна, що лине до зір,

Й дитинство моє світанкове.

4 дит.: Моя Батьківщина – ліси і поля.

Від них в нас і радість, і сила.

Це та найсвятіша і рідна земля,

Що кожного з нас народила.

5 дит.: Прапорець, що я тримаю, для мене – єдиний,

Прапорець цей, що я маю – символ України.

Нема в світі більш святого й не буде ніколи,

Від край неба голубого над пшеничним полем.

ВПРАВА «МОЯ УКРАЇНО» (Н.Бучинська – М.Поплавський) (Діти сідають на місця.)

1 дит.: Хоч сторона наша багата,

Красива квітами й людьми,

Найкраща в світі рідна хата

У Запорізькій стороні.

2 дит.: Люблю над Дніпром своє місто зелене,

Одіте в каштани, тополі та клени.

На вулицях міста високі будинки,

Що дахом своїм достають до хмаринки.

Великі заводи і фабрики є,

Садочки та школи. Це – місто моє.

3 дит.: Є на карті України

Місто наше на Дніпрі.

Захищають честь країни

Вмілі, славні трударі.

4 дит.: Запоріжжя моє миле,

В ньому є район один,

Не старий він і не сивий,

Комунарським зветься він.

5 дит.: Розквітай, Запоріжжя,

З кожним днем розквітай,

Ми подбаємо про тебе –

Це завжди пам’ятай!

«ПІСНЯ ПРО ЗАПОРІЖЖЯ»

Ведуча: Запоріжжя! Почуєш це слово і серце бринить любов’ю та гордістю, хлюпоче хвилями Дніпро, повіває вітерець, з води підіймається острів Хортиця.

1 дит.: На острові на Хортиці, за порогами Дніпра

Там зійшлась козацька слава для народного добра.

2 дит.: Там стояли на сторожі

Запорожці січові.

Ой не раз там до схід сонця

Грали сурми бойові.

3 дит.: Тут життя і кров віддали Запорозькі козаки.

Україну рятували від ворожої руки.

Ведуча: Хлопці, а чи знаєте ви, хто такі козаки?

1 хл.: Козак – це чесна, смілива людина,

Найдорожча йому – Батьківщина.

2 хл.: Козак – слабкому захисник,

Цінити побратимів звик.

3 хл.: Козак – усім народам друг

І лицарський у нього дух.

4 хл.: Козак – завжди борець за волю

І за народну добру долю.

5 хл.: Козак вкраїнську любить мову,

Він завжди держить своє слово.

Ведуча: І веселі, і завзяті підростають козачата,

А тепер прийшов вже час

Спритність виявить для нас.

Гей, музико, гучно грай-но,

Всі на коней, і – рушаймо!

ТАНОК ХЛОПЧИКІВ (Козацькі забавлянки)

Ведуча: Тепер Хортиця – предивний куточок заповідної україн-ської природи.

Це тут України моєї початок,

Де волю плекали твої козаки.

Тут Хортиця, наче козацькая чайка,

В задумі легкій проплива скрізь віки.

ПІСНЯ «ЗАПОРІЖЖЯ-ХОРТИЦЯ»

1 дів.: Не дивися, ненько, що я ще маленька,

Пройде час швиденько – підросту, як слід.

По своєму роду я – козачка зроду –

Хай гордиться мною весь козацький рід.

2 дів.: Заплету в косичку я червону стрічку,

Одягну віночок – буде добрий знак, –

Вишиту сорочку, плахту на шнурочку,

Та й почну веселий запальний гопак.

3 дів.: Я – козачка мала, україночка,

Мені татко учора казав,

Що дідусь мій на острові Хортиця

Був у війську хоробрий козак.

4 дів.: Коники бистренькі, шабельки гостренькі –

Гей, виходьте, славні наші козаки!

Миттю приберуся, павою пройдуся –

Файно потанцюю з вами залюбки.

ТАНОК «ВИШЕНЬКА-ЧЕРЕШЕНЬКА»

Ведуча: У кожного народу є святині,

Святині є і в рідній Україні:

Батьківська хата, материнська пісня,

Рушник на образах пречистих,

Дівочий віночок, червона калина,

І хліб український – наша святиня.

Вони – наша спадщина, наш оберіг.

Вони – наша гордість на весь білий світ!

1 дит.: Подивись на квіти України.

Скільки квітів у її саду!

Кожна квітка – справжняя перлина.

Як намисто я вінок сплету.

2 дит.: Виберу найкращі з усіх квітів,

Душу квітів зможу прочитати

І вінок найкращий в світі

Буде ненька-Україна мати.

ПІСНЯ «ВІНОЧОК» (соло)

Ведуча: Український рушник… З вишитими квітами, зірками, птахами… Від сивої давнини і до наших днів, у радості й горі він був і є невід’ємною часткою нашого життя та побуту. Його порівнюють з піснею, вишитою нитками на полотні.

1 дит: Вишивала матінка рушники,

На долю щасливую, на роки.

І лягали ниточки по одній.

Ранком все всміхалося сонце їй.

2 дит: Вишивала матінка вечерком,

І лягали хрестики всі рядком,

Бо трудилась матінка до зорі,

Щоб щасливо жилося дітворі.

3 дит: Вчила рідна матінка всіх пісень.

І добру навчала нас кожен день,

Садила барвіночок край вікна,

Щоби доля була в нас не сумна.

ТАНОК З РУШНИКАМИ («Пісня про рушник»)

Ведуча: Що ви, хлопці, зажурились?

Та невже ви притомились?

Годі думати, гадати,

Нумо до дівчат гуляти!

Хлопчик: Дівчата! Знаємо ми, які ви гарні господині, то, може, ви нас почастуєте?

Дівчинка: Почастувати можемо! І улюблені страви знаємо! Одну страву ми приготували. Відгадайте яку.

Місили, місили, ліпили, ліпили,

А тоді – хіп та в окріп,

В масло та сметану.

Хто зуміє відгадати,

Того будемо частувати!

Хлопці: Та це ж вареники!

Ведуча: Так-так, це вареники. То ви хочете вареників?

Хлопці: Хочемо!

Ведуча: Тоді виходьте, дівчата вас почастують варениками.

ТАНОК «ВАРЕНИЧКИ МОЇ» (М.Поплавський)

Виставляється екран

ДІТИ ВИХОДЯТЬ НА ШИКУВАННЯ

1 дит.: Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,

Бо щастя жити ти мені дала.

Для мене ти одна – і рідна, і єдина,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!

2 дит.: Я – твій громадянин, я прагну підростати,

Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла.

Моя свята і рідна, Україно мати,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!

3 дит.: Я хочу, щоб сонце світило яскраве,

Купало обличчя у водах Дніпра.

Буяли шовкові, уквітчані трави

І мирно вставала щоранку зоря.

4 дит.: „Ми вірим в майбутнє твоє, Україно!” –

Говорять сьогодні дорослі й малі,

Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас – єдина,

Немає другої такої землі!

Діти (на фоні музики):

· Я – україночка!

· Це – моя рідна земля.

· Тут мої любі мама і тато.

· Тут я зростаю щасливим.

· Нехай у кожної дитини буде любляча сім’я.

· Хай небо буде завжди чисте.

· Хай золотом колосяться наші поля.

· Хай серця повняться добром.

· Хай лихо оминає наш край.

· Хай злагода й добре увійде в кожен дім.

· Я безмежно люблю свою країну.

· Я гордий тим, що я українець.

· Ми твоє майбутнє, Україно.

Ведуча: Любіть свою країну,

пам’ятайте її минуле,

творіть щасливе сьогодні

і вірте в краще майбутнє!

ПІСНЯ «БОЖЕ, УКРАЇНУ БЕРЕЖИ!»

Ведуча: Ось і добігає кінця наше свято.

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов’їна.

Шануй, люби, оберігай

Усе, що зветься…

Діти: Україна!